The Book Pub

Традиційно у цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду Інтернет-видання «Українські Новини» зібрало найкращі твори про найболючіший період української історії. 1. «Жовтий князь»  Василя Барки Це перший в світовій літературі професійний твір, який було присвячено голодомору 1932-1933 років. Український письменник Василь Барка думав над темою для своєї книги 25 років. Записуючи свої спогади і слова очевидців він почав написання ще в 1943 році, перебуваючи в таборі Ді-Пі (Displased Persons) в Німеччині. 2. «Зернятко надії»  упорядника Людмили Юрченк

День Гідності та Свободи — свято в Україні, що святкується щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Є наступником свята Дня Свободи, що святкувалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005—2011 роках, поки не було скасоване указом президента Віктора Януковича. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День гідності та свободи. Сьогодні ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні та всіх українських воїнів, які беруть участь у війні на сході держави, усіх тих, хто власним життям, своєю жертовністю демонструють щире прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Усі вони залишаються в пам’яті народу назавжди, стають гордістю й прикладом для майбутніх поколінь.Нехай буде мирне небо над українською землею, добробут й родинна злагода у домівках краян, не згасає віра в щасливе майбутнє Українсь

Сельма Лагерлеф — шведська письменниця, авторка художніх, історичних і краєзнавчих книг. Перша жінка-письменниця, відзначена у 1909 році Нобелівською премією з літератури «…на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці…». Письменниця здобула найбільшу популярність серед читачів завдяки своєму дитячому роману «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми». Першим твором письменниці став роман «Сага про Єсту Берлінга», в якому переважав характерний для 1880-х років неоромантизм (оспівувалась патріархальна старовина, землеробська культура і життя дворянських садиб, одні проти одних міського життя).  Згодом з'явилися збірки новел «Невидимі тенета» (1894), «Королеви Кунгагели» (1899), романах «Переказ про старий маєток» (1899), «Гроші пана Арне» (1904),  « Легенди про Христа »  (1904) переважали казкові мотиви, засновані на фольклорі. Також, у своїх творах письменниця висвітлює багато філософських, морально-релігійних пр

Він мріяв стати бібліотекарем, а працював збиральником меблів, різноробом та навіть муляром на будівництві, але не покинув своєї найбажанішої мрії – писати. Його книги стають - бестселерами, а його самого навіть прозвали - «батьком українського готичного детективу». Золотий письменницький фонд України поповнився ще одним ІМ’ЯМ – Андрій Кокотюха. 17 листопада, автор більше семидесяти книг, частина яких отримала нагороди і почесні відзнаки - святкує свій ювілей, 50 років. Романи цього автора, привертають увагу своїм гострим, несподіваним сюжетом, детективним характером оповіді, і звичайно яскравими персонажами - все це неймовірно захоплює і тримає напругу протягом всього читання. Адже, як зазначає сам літератор: «Детектив – протолітература. Казка для дорослих, де є герой, який має мету, і лиходій, який йому заважає. Герой долає перешкоди, і кінець кінцем перемагає. Щодо елементів готики – вони підсилюють загадку, і мотивацію героя кинути виклик темним силам.». Тому не дивно, що майже ко

Автор:   Наталія Чуб Рік видання:  2015 К-ть сторінок: 112 Анотація: Що може викликати райдугу на небі? Навіщо потрібні добрі слова? Чи весело навчатись у Лісній Школі Доброти? На ці питання відповість «Азбука доброти» і казкові мешканці Ромашкової Поляни. Метелик Мірей, Світлячок Арман, Равлик Сесіль, Бабка Ізабель та інші несамовито чекають на маленького читача, щоб разом із ним потрапляти у веселі пригоди, грати в хованки, долати Велику Повінь на Поляні – і все для того, щоб навчитися бути добрими! А чи не це найважливіше в людині? Подаруйте дитині цю книгу, і світ стане добріше й світліше ще на одну людину.                                 

День української писемності та мови  — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні  9 листопада. Особливості відзначення: У День української писемності та мови за традицією: покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн з 20 країн світу. Також існувала традиція 9 листопада, коли батьки відводили дітей до школи, а потім йшли до церкви: поставити свічку перед образом Нестора-літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині у навчанні. В День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть узяти

Батьки переїхали до України, коли Олексію виповнилося 5 років. Спочатку жили в місті Конотоп, потім його родина переїхала до села Грузького Конотопського району, де він навчався в школі. В 1941 році був призваний до лав Радянської Армії. Був направлений до Вольської школи авіамеханіків, звідки пішов на фронт, де служив механіком і техніком винищувальної авіації, нагороджений орденами та медалями. Після демобілізації вступив до Київського університету на факультет журналістики, який невдовзі довелося залишити через тяжку хворобу. Після одужання працював вчителем мови та літератури у В'язівській семирічній школі на Конотопщині, і одночасно вчився на заочному відділенні Глухівського учительського інституту, який закінчив в 1950 році, отримавши спеціальність учителя української мови та літератури. Закінчивши в 1953 році Сумський педагогічний інститут ім. А. С. Макаренка, Олексій Петрович отримав спеціальність учителя російської мови. Працював завучем Грузчанської школи, директором Коно