The Book Pub

« Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького»  — договір, що був укладений   5 квітня   1710   року у місті   Бендери   між новообраним   гетьманом   Пилипом Орликом ,   козацькою старшиною   і   козаками   Війська Запорозького , відомий також під сучасними назвами « Конституція Пилипа Орлика»   та « Бендерська конституція» . Договір складався із вступу-преамбули та 16 статей. Він визначав взаємовідносини між гетьманом і козацькою старшиною, основи державного устрою України і права та обов'язки її станів у випадку відвоювання її територій від Московського царства та Речі Посполитої, а також проголошував причини переходу Війська Запорозького під протекторат Шведського королівства. Договір був скріплений присягою Пилипа Орлика, його підписом та державною печаткою Війська Запорозького і пізніше затверджений королем Швеції Карлом XII як «протектором України». Договір зберігся у декількох редакціях: основний та скорочений тексти латинською мовою, а також два тексти 

Сьогодні, 28 липня 2022 року, Україна вперше відзначає нове державне свято   —   День української державності . Про його започаткування президент України   Володимир Зеленський оголосив рік тому, 24 серпня 2021-го , у   день святкування 30-річчя незалежності України. Тоді, виступаючи з   промовою на   Майдані Незалежності, Зеленський в   прямому ефірі підписав указ   Про День української державності . Цей   документ   започатковує   традицію відзначати нове свято щороку 28 липня   — у   День Хрещення Київської Руси-України . Досі саме в   цей день Україна вшановувала одного з   перших своїх державотворців   — святого рівноапостольного Володимира Великого, князя Київського. В   президентському указі зазначено, що історія української державності сягає своїм корінням   « часів заснування міста Києва та   розквіту держави за   часів князя Київського Володимира Великого». Саме він, прийнявши у   988 році християнство, «засвідчив цивілізаційний вибір Київської Руси». Джерело інформац

Ілюстрація до «Чорної ради» Пантелеймона Куліша, виданої Яковом Оренштайном у Коломиї. Джерело фото: Артколо Цього року відзначаємо 165 років від публікації «Чорної ради», якій передувала поява Кулішевого роману «Михайло Чарнишенко, или Малороссия восемьдесят лет назад» (1843). У 40-х рр. ХІХ ст. письменник узявся втілювати свій черговий задум – історію про козацьку раду в Ніжині під робочою назвою «Сотник Шрамко і його сини». Перед написанням, за спогадами сучасників, він уважно перечитував Вальтера Скотта та ретельно простудіював джерельну базу – насамперед козацькі літописи Самовидця та Граб’янки, «Історію Малоросії» М. Маркевича, «Історію Малої Росії» Д. Бантиш-Каменського, архівні документи з монастирів та різноманітних установ, а також фольклорні тексти. 1845 року на сторінках «Современника» було надруковано кілька розділів нового роману. У 1857 р. «Чорна рада» вийшла друком окремою українськомовною книжкою, а також російською мовою в журналі «Русская беседа». Палітурка пер

Джерело інформації

Сергій Жадан отримав Літературну премію Європейського банку реконструкції та розвитку за англомовний переклад роману «Інтернат». Про це йдеться на офіційному сайті EBRD. Премію у розмірі 20 тисяч євро розділять між собою автор роману та його перекладачі – Рейлі Костіган-Хьюмс та Ісаак Стекхаус Уілер. Англомовне видання роману вийшло у видавництві  Yale University Press  минулого року під назвою  The Orphanage. Оригінал книжки з’явився у 2017-му році у видавниці Meridian Czernowitz. Події роману відбуваються на Донбасі протягом трьох зимових днів 2015 року. Тридцятип’ятирічний вчитель української мови, на ім’я Паша, вирушає до міста, щоб забрати звідти свого племінника, який живе в інтернаті. Час для здійснення такої мандрівки, однак, не зовсім вдалий, адже українська армія саме покидає місто, яке оточують сепаратисти.   Загалом цьогоріч до короткого списку премії потрапили твори з 10-ти країн світу. Серед них Білорусь, Чехія, Греція, Угорщина, Польща, росія, Словацька Республіка та Узб

Письменниця та психологиня Катерина Єгорушкіна написала історію для молодшого й середнього шкільного «Мої вимушені канікули», в якій змальовуються дитячі будні в бомбосховищі на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Книжка вийде друком у видавництві  Vivat  з ілюстраціями Соні Авдєєвої та практичним додатком від дитячої сімейної психологині Світлани Ройз, яка також допомагала консультаціями під час роботи над виданням.    «Мої вимушені канікули» — це написаний простою, лаконічною мовою щоденник 10-річної чи трішки старшої дівчинки Віри. У ньому вона фіксує такі милі речі, як першу усмішку маленького брата чи підготовку до концерту. Але то було раніше, поки в затишний, інтимний простір молодої родини не увірвалась війна. Тепер Віра описує в щоденнику цілковито інші реалії.   Уникати тригерів Універсального рецепту того, як писати дітям про війну, не існує. Утім і психологи, і педагоги, і батьки в більшості погоджуються, що писати й говорити необхідно.   «Не говори