The Book Pub

Всеволод Зіновійович Нестайко  — письменник, класик сучасної української дитячої літератури . Для його творів характерна людяність, доброта і світлий погляд на життя, а також надзвичайне почуття гумору, яке з дитинства впливає на ваше власне і потім не полишає вас усе життя. Найпопулярніший твір — трилогія «Тореадори з Васюківки» («Пригоди Робінзона Кукурузо» 1964, «Незнайомець з 13-ї квартири» 1966, «Таємниця трьох невідомих» 1970). До 92 річниці від дня народження Всеволода Нестайка портал Читомо пропонує ознайомитися з мудрими думками письменника про читання, любов до рідної землі, незалежність держави, любов та життя. Дякуємо за таку яскраву добірку! — «Тореадорів» я писав вечорами на роботі, працював у видавництві «Веселка». А вдома писати ніде було. Комунальна квартира. В одній квартирі я, дружина, донька, мама. У нас і стола письмового не було. Вже не кажу про холодильник і телевізор. І якось жили. «Газета по-українськи», 2011 — Я не хотів іти до першого класу. Тому що читати й

Семен Збаразький «Крути: У 40-річчя Великого Чину» Мюнхен-Нью-Йорк: Шлях молоді, 1958. – 104 с. До книжки  Семена Збаразького  увійшли результати 40-річного документального дослідження бою під Крутами. Цей псевдонім належить вихованцю Станиславівського (зараз – Івано-Франківського) Пласту  Данилу Чайковському . Вступивши до українського націоналістичного підпілля, він спеціалізувався на редакторській діяльності. Зокрема, разом зі  Степаном Бандерою  редагував гумористичне видання СУНМ (Союзу Української Націоналістичної Молоді) «Гордість Нації». Учасник Центральної похідної групи ОУН, в’язень німецького концтабору. «Крутянська подія» Упор. В. Зарицький.  –  Чикаго, 1972.  –  58 с. Видання містить свідчення учасників бою під Крутами та військових діячів часів Української революції. Упорядник  Володимир Зарицький  виявив і спростував найбільш поширені стереотипи щодо фальсифікації крутянського бою. Представлені матеріали доводять, що оборона Бахмацького залізничного вузла була покладена

27 січня Україна і світ відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима. Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років.  У ширшому розумінні, голокост — систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етно релігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб. Місця найбільших масових страт євреїв в Україні:  Бабин Яр (Київ) – понад 100 000; Богданівка Одеської області – понад 40 000; Дрогобицький Яр (Харків) –  близ

22 січня в Україні відзначають одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити, – День Соборності України. Офіційно святкувати День соборності в Україні почали лише у 1999 році. Щорічно в цей день відзначають важливу історичну подію, що відбулася в 1919 році – проголошення Акту злуки Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР. Оскільки це свято пов’язане з процесом об’єднання українських земель, заходи, що проводяться 22 січня, покликані відобразити саме його. Мабуть, найбільш знаковий з цих заходів відбувся в 1990 році і отримав назву «Живий ланцюг». Тоді люди вишикувалися «ланцюгом» від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними оцінками, участь у такій акції взяли до трьох мільйонів людей. День Соборності України – день, який символізує єдність земель України. Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке підкреслює, що ми всі – це один народ і ніякі кордони

Вперше така Постанова містить перелік подій відразу на два роки. «Деякі дати вимагають у своїй підготовці довшого часового люфту. Наприклад, видання творів чи ремонтно-реставраційні роботи будівель», — коментує Ірина Констанкевич. Тож у 2022 році відзначатимемо: ● 300 років із дня народження Григорія Сковороди  ● 180 років із дня народження Миколи Лисенка ● 130 років із дня народження Стефана Банаха  ● 140 років із дня народження В’ячеслава Липинського  ● 140 років із дня народження Ігоря Стравінського  ● 150 років із дня народження Соломії Крушельницької  ● 130 років із дня народження Михайла Кравчука  ● 350 років із дня народження Пилипа Орлика  ● 150  років із дня  народження Богдана  Лепкого  ● 70 років із дня народження Джеймса-Ернеста Мейса  ● 130 років із дня народження Бруно Шульца   ● 160 років із дня народження Миколи Пимоненка  ● 210 років із дня народження Євгена Гребінки  ● 100 років із часу заснування Лесем Курбасом театру «Березіль» (нині – Харківський державний академіч

11 січня о 12 годині у Національному музеї літератури України відбулася літературно-мистецька зустріч «Джон Р. Р. Толкін українською» до 130-річчя від дня народження англійського письменника. На заході було презентовано ювілейне видання книги «Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори», присвячене 85-літтю першої публікації англійською та 35-літтю українською мовами, з ілюстраціями Толкіна! Участь брали: перекладачі Олександр Мокровольський і Олена О’Лір; літературознавці Володимир Аренєв і Михайло Назаренко. 

3 січня світ відзначав 130 років від дня народження Джона Рональда Руела Толкіна — славетного англійського письменника, класика світової літератури ХХ століття, поета, філолога та одного з засновників жанру фентезі. Тож Толкіна урочисто оголошено автором січня!  Подкаст видавництва «Астролябія». Гостя: перекладачка Олена О'Лір. Ведучий: Володимир Михалевич.