The Book Pub

 

Леся Українка   (справжнє ім'я   Лариса Петрівна Косач , у шлюбі   Косач-Квітка )   — українська   письменниця ,   перекладачка ,   фольклористка , культурна діячка, Співзасновниця літературного гуртка   «Плеяда» . В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України . Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського національного відродження.            Серед мистецької спадщини — збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми-поеми «Кассандра» (1901—1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Бояриня» (1913). Джерело інформації

Світова спільнота 21 лютого відзначає Міжнародний день рідної мови. Свято було встановлено у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності, передає Укрінформ. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати понад 30% носіїв мови. Лише в Європі

День Героїв Небесної Сотні — пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні – відважних співвітчизників, які ціною власного життя дали можливість Україні бути незалежною, демократичною, відкритою світові державою та самим творити своє майбутнє без кремлівських вказівок. Пам’ятний день встановлено Указом Президента України 11 лютого 2015 року  «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. З гордістю і вдячністю віддаємо шану тим, чия самопо

25 лютого 2021 року українці відзначатимуть 150-річчя з дня народження видатної письменниці, казкарки, перекладачки, фольклористки. Важко оцінити всі здобутки Лесі Українки для нашої культурної спадщини. Сайт Mamabook   підготував тематичний тест для школярів, який торкається біографії та творчості Лесі Українки.

Як добре знаєте Лесю Українку ви? Про який факт почули вперше? Чи може про всі 5? Зізнавайтеся у коментарях! 1. Леся не вірила у лісовиків чи водяників Хоч і найпопулярніший твір «Лісова пісня» — про загадкове та міфічне. Молодшим братам і сестрам вона пояснювала, що насправді це не справжні створіння і їх немає у реальному житті . 2. Леся влаштовувала різдвяні спектаклі вдома На різдвяні свята Леся організовувала сімейні вистави. Точно як у «Маленьких жінках». Вона була режисером і стежила за пошиттям костюмів, а дещо виготовляла і сама. 3. Стильно одягалася Двоюрідна сестра, Аріадна Труш, у спогадах про Лесю каже, що вона любила одягатися гарно, але скромно. Особливо Леся любила блузки. І попри стереотипне уявлення її як «чоловічної», Леся була дуже жіночна і вишукана. 4. Любила плавати на човні Леся чимало прожила з родиною на хуторі Зелений Гай біля річки Псел. Вона любила плавати по річці у човні й вміла добре веслувати. Згодом брат Михайло зробив для човна вітрило, і разом з Ле

Для тих, хто цікавиться освітою, Фінляндія стала справжньою «меккою». Тисячі експертів та викладачів їдуть до цієї скандинавської країни, щоб дізнатися — у чому полягає «фінське чудо». Річ у тім, що система освіти Фінляндії ще 30 років тому нікому не здавалася перспективною. Все змінилося, коли у 2000 році стартувала Міжнародна програма оцінювання навчальних досягнень PISA. Щотрироки PISA перевіряє знання та вміння п’ятнадцятирічних школярів, аби порівняти ефективність освітніх систем у різних країнах. Тестування проводять за трьома категоріями: читання, математика та природничі науки.  За результатами тесту Фінляндія щоразу потрапляла до десятки кращих у категоріях «читання» (двічі — перша у світі) та «природничі науки» (двічі — перша у світі). З математики Фінляндія двічі була другою у світі, однак з 2012 року — поза «десяткою». Останній тест «PISA» (2018 р.) засвідчив високі позиції Фінляндії з читання та природничих наук. Позиції України з усіх категорій (2018 р.) — за межами двадц

Сьогодні відзначають Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою. Лихослів’я існує з давніх-давен у багатьох народів. Словесна агресія – це, по суті, замінник фізичної агресії. Про цікаве: кажуть що перша людина, яка метнула лайливе слово замість каменя, була творцем цивілізації. Про можливе: мовознавці зазначають, що повністю викоренити лихослів’я з мови неможливо, проте відучити від лайки конкретну людину є цілком реальним. Про альтернативу: експерти пропонують замінювати ненормативну лексику менш вульгарними словами, які вживаються в літературній мові. Хай там як, а сьогодні саме той день, коли про це варто поговорити. Джерело інформації

Український письменник та прозаїк доби Розстріляного відродження   Валер'ян Підмогильний   народився 2 лютого 1901 року у селі Писарівка Дніпропетровської області. Для видавництва перших пригодницьких творів обрав псевдонім Лорд Лістер. Родина письменника була бідна. Батько завідував маєтком місцевого поміщика, помер рано. Мати працювала в економії графа Воронцова-Дашкова, її характеризують як інтелігентну жінку. "Так мало батьківських пестощів випало на мою долю", – писав Валер'ян Підмогильний. Спочатку письменник навчався в церковно-приходській школі. Згодом до 1918 року у Катеринославському реальному училищі.             "Валеріан був надзвичайно здібним хлопцем. Було, послухає уважно урок і вже вдома не повторює. А натомість набере в учителів і знайомих стоси книг і просиджує над ними цілу ніч. Він дружив з моїм братом Степаном. Був тихий, сором'язливий. Любив ходити на сінокіс, на рибалку до Дніпра. І вже тоді мій брат хвалився, що Валеріан пише вірші й

Сьогодні, 1 лютого, день народження видатного українського поета, культуролога, публіциста, мистецтвознавця, літературного критика Євгена Маланюка. Непростий життєвий шлях випав на долю цієї непересічної людини. Чимало гострих потрясінь та випробувань пережив він і на Батьківщині, і в еміграції: табори для переміщених осіб, бараки, тимчасові роботи, непостійні заробітки... Довгих 48 років в еміграції! Маланюк жив болісним почуттям розлуки з рідним краєм. Але Україна завжди була в його серці. Після служби в Армії УНР він разом з іншими інтернованими захисниками Української Народної Республіки потрапляє до таборів у Польщі, де разом з друзями видавав журнал «Веселка». Там друкував свої поезії. Там дебютував як публіцист і критик. Перебуваючи на чужині, Маланюк почав усвідомлювати, що виборювати свободу й волю України потрібно не лише військовими засобами. Слово - гостре, лаконічне, символічне та завжди сміливе - стало його зброєю. Пізніше він переїжджає до Чехословаччини, а звідти -