Відомо ім'я лауреата Нобелівської премії з літератури 2021

Нобелівську премію з літератури у 2021 році отримав танзанійський письменник Абдулразак Ґурна «за його безкомпромісне і співчутливе осмислення наслідків колоніалізму і долі біженців у прірві між культурами і континентами».

Про це 7 жовтня повідомив Нобелівський комітет.

Там зазначають, що в письменнику вражає його прихильність до істини і відраза до спрощення. Його романи відходять від стереотипних описів і розповідають про культурне різноманіття Східної Африки, незнайоме багатьом за її межами.

«У літературному всесвіті Ґурни змінюється все — спогади, імена, особистості. Нескінченне дослідження, рухоме інтелектуальною пристрастю, присутнє у всіх його книгах, й однаково помітне як зараз у "Загробному житті" (2020), так і тоді, коли він почав писати як 21-річний біженець», — йдеться у повідомленні Комітету.

У трактуванні Ґурни досвіду біженців основна увага приділяється ідентичності і самооцінці. Персонажі опиняються в проміжку між культурами і континентами, між колишнім життям і життям, яка зароджується.

Четвертий роман лауреата «Рай» (1994), його прорив як письменника, з'явився після його дослідницької поїздки у Східну Африку приблизно у 1990 році. Це розповідь про дорослішання і сумна історія любові, в якій зіткнулися різні світи й системи вірувань.

Хто такий Абдулразак Ґурна?

Письменник народився у 1948 році та виріс на острові Занзібар у Танзанії, але прибув до Англії як біженець наприкінці 1960-х років. До недавнього виходу на пенсію він був професором англійської та постколоніальної літератури в Кентському університеті в Кентербері.

Літературну діяльність Ґурна розпочав у 21 рік. Він загалом опублікував десять романів та низку оповідань, які стосуються теми біженців. Усі вони були видані англійською, хоча рідною мовою письменника є суахілі.

Джерело інформації

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Українські видання творів про Гаррі Поттера тепер доступні для вільного читання онлайн

[Календар подій] 21 лютого — День рідної мови

Домашня бібліотека: варто чи ні