90-річчя від дня народження Григора Тютюнника

У межах віртуального проєкту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 90-річчя від дня народження українського прозаїка і перекладача, лауреата Шевченківської премії (1989) Григора Михайловича Тютюнника (1931–1980) Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України представляє документи з його особового фонду (Ф. 961), що зберігається у архіві-музею.

Г. М. Тютюнник у м. Лубни. 1974 р. ЦДАМЛМ України, ф. 961, оп. 1, од. зб. 19, арк. 2

Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. у с. Шилівка на Полтавщині у родині колгоспників. Коли хлопчику було 6 років, його батька Михайла і батькового брата було розстріляно, а їхнє майно конфісковано. Хлопчика забрав до себе на Луганщину (смт Щотове) та виховав інший батьків брат Филимон Тютюнник. Навчався в Щотівській школі у російськомовному класі, внаслідок чого до 1962 р. розмовляв і писав твори винятково російською. У 1946 р. вивчився на слюсаря у Зіньківському ремісничому училищі. За розподілом потрапив на Харківський завод імені Малишева, однак через хворобу легенів не зміг відпрацювати там належні 3 роки, за що відсидів 4 місяці у колонії. У 1951 р. призваний до армії, служив радистом на морському флоті на Далекому Сході. Опісля закінчив вечірню школу, де опанував професію токаря і працював у Щотовському вагонному депо.

Записна книжка Г. М. Тютюнника. 1959 р. ЦДАМЛМ України, ф. 966, оп. 1, од. зб. 10, арк. 1, 4

У 1957–1962 рр. Григорій Тютюнник навчався на філологічному факультеті Харківського університету. Під час навчання остаточно вирішив пов’язати своє життя з літературною працею. Спочатку редагував журнал «Промінь», потім почав писати й власні твори. У 1958 р. одружився з випускницею філфаку Людмилою Корецькою. З 1962 р. працював вчителем у вечірній школі м.Артемівська. У 1963 р. переїхав до Києва, де працював у редакції «Літературної України» (1963–1964). Потім працював на київській кіностудії ім. О. Довженка, де написав літературний сценарій до фільму за романом брата Григорія Тютюнника «Вир». Надалі у 1970-х рр. займався редакційно-видавничою роботою у видавництвах «Молодь» і «Веселка».

Григір Михайлович Тютюнник з дружиною Людмилою Василівною. 1960-ті рр. ЦДАМЛМ України, ф. 966, оп. 1, од. зб. 49, арк. 1

Впродовж творчої кар’єри письменник постійно страждав від утисків влади. Часто його твори без пояснень відмовлялись публікувати, опубліковані нещадно цькувались в пресі, а автору постійно погрожували виключенням зі Спілки письменників. У 1972 р. він в черговий раз потрапив в немилість до влади через

свою малу прозу на гострі соціальні теми, внаслідок чого його твори практично перестали публікувати.

Щоденник Г. М. Тютюнника. Автограф. 15.11.1961 – 02.06.1962. ЦДАМЛМ України, ф. 966, оп. 1, од. зб. 2, арк. 1-2

Григір Тютюнник писав повісті, романи, новели у стилі неореалізму. Важкі умови дитинства та Другої світової війни стали основою сюжетів багатьох його творів. Перший твір опубліковано російською мовою (новела «В сумерки», 1961). В подальшому писав українською мовою. Перші україномовні оповідання «Дивак», «Рожевий морок» опубліковані у 1963 р. у «Літературній Україні». У 1966 р. вийшла друком перша його книга «Зав’язь». Найвідоміші твори: оповідання «Деревій» (1969), новела «Три зозулі з поклоном» (1976), повісті «Климко» (1976), «Вогник далеко в степу» (1979). Останнім твором письменника стала незавершена повість «Житіє Артема Безвіконного» (1980 р.).

Зацькований владою та критиками, Григір Тютюнник покінчив життя самогубством у ніч з 5 на 6 березня 1980 р. У 1989 р. був посмертно удостоєний Шевченківської премії за збірку творів у 2 томах «Молодь» (1986).

Г. М. Тютюнник. «Хай грають». Оповідання з авт. правками. 1970-ті рр. ЦДАМЛМ України, ф. 966, оп. 1, од. зб. 6, арк. 1

В. А. Шульга. Графічний портрет Г. М. Тютюнника. Пап., гуаш. 1973 р. ЦДАМЛМ України, ф. 966, оп. 1, од. зб. 53, арк. 1

Документи особового фонду Г. М. Тютюнника, який налічує 56 од. зб., були передані на постійне зберігання до ЦДАМЛМ України його дружиною у 1980 р. Вони охоплюють період з 1943 р. до 1980 р. Основний масив документів складають матеріали творчої діяльності (рукописи і машинописи оповідань, повістей, романів), матеріали до біографії фондоутворювача (записні книжки, щоденники, вітальні телеграми), індивідуальні та групові фотографії. У невеликій кількості представлені епістолярна спадщина та документи інших осіб, що відклалися у фонді.

Лист О.Т. Гончара до Г. М. Тютюнника. Автограф.
16 листопада 1975 р. ЦДАМЛМ України, ф. 966, оп. 1, од. зб. 30, арк. 1

Запрошуємо дослідників і шанувальників українського театру ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Г. М. Тютюнник з дружиною та сином. 1976 р. ЦДАМЛМ України, ф.966, оп. 1, од. зб. 49, арк. 2

https://csamm.archives.gov.ua/informuemo-gromadskist/

Інформацію підготував завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів та комунікацій, канд. іст. наук Ігор Резнік.

Архів-музей у мережі:

• Сторінка у Фейсбук https://www.facebook.com/cdamlmu/

• Сайт ЦДАМЛМ України https://csamm.archives.gov.ua/

• YouTube-канал ЦДАМЛМ України

https://www.youtube.com/channel/UCKI0LjDaKNui5pQvke-Ut9A

• Telegram-канал АРХІВ-МУЗЕЙ https://t.me/csamukrain

• Instagram https://www.instagram.com/_archive_museum_/